НПН Незалежний Портал Новин Днями Служба безпеки опублікувала перехоплену телефонну розмову, де двоє чоловіків, один з яких надзвичайно схожий за голосом на керівника цивільного корпусу “Азов-Крим” Станіслава Краснова, розмовляють про якусь дивну для пересічного громадянина ситуацію з передачею комусь чогось, через якусь “гладку” дівчину, котру нібито затримала СБУ.
Ця дівчина не називалася, проте, як виявилося, мова йшла про мешканку Санкт-Петербургу на ім’я Марія Коляда, яка, судячи з опублікованих фото, не одноразово виїжджала у всілякі військово-патріотичні табори й не гребувала позувати перед фотокамерами у формі снайперу російського спецназу, тоб-то, сумнозвісних “зелених чоловічків”, або “ввічливих людей”, що окупували свого часу Крим.
Станіслав Краснов, начебто, зустрічався саме із цією дівчиною і щось їй передавав біля метро “Шулявська” у Києві, що викликає саме по собі неприховану цікавість, а чому, власне, український патріот серед дня щось передає якійсь невідомій дівчині з Санкт-Петербургу, не тільки розуміючи що робить і як, а ще й намагається “замісти сліди”, скинувши SIM-карту, аби на нього не вийшли силові структури? На це, мабуть вже скоро, надасть відповіді слідство, проте з цього уривку цілком очевидно, що саме Краснов і його товариш Олександр Костенко передали Марії Коледі зброю й боєприпаси, пізніше вилучені у неї під час затримання.
Під час другої розмови Станіслав Краснов розповідає “куратору”, що в новинах з’явилося повідомлення про затримання в Харкові громадянина “К”, завербованого ФСБ. “Там у мене втрат немає”, – відповідає йому співрозмовник і сміється. Як вам таке чути про українського патріота?
Проте, спецслужби в оприлюдненому відео надали іще надзвичайно цікавий сюжет спілкування особи, що надзвичайно схожа на Станіслава Краснова з, ким би ви думали (?!), самим Ігорем Івановичем Гіркіним-Стрєлковим, – колишнім офіцером ФСБ РФ, а на той час, керівником “оборони” Слов’янська, що свого часу, у складі російської диверсійно-розвідувальної групи, захоплював республіканський парламент в Криму та забезпечував “явку” туди народних обранців, аби запустити механізм приховання під виглядом волевиявлення заляканих громадян анексії Півострова Росією.
От іще одне питання, а звідки знав Краснов телефон керівника російської ДРГ Ігоря Гіркіна, що напередодні захопила Слов’янськ, і чому саме він розповів йому про виїзд до нього “невеликої групи” силовиків на п’яти машинах, серед яких були мікроавтобуси Фольксваген Т4. А чи не передував цей “злив” інформації самому першому бойовому зіткненню українських і російських силовиків на Донбасі під Слов’янськом, коли загинув один боєць “Альфи”, а декілька були важко поранені?
Сподіваємося, що СБУ, яка, за словами керівника апарату Олександра Ткачука, не квапиться висувати Краснову всі звинувачення, бо “тривають слідчі дії”, таки надасть відповіді на питання, яким чином у оточені чи не найпатріотичнішого спецпідрозділу Національної гвардії “Азов”, списки службовців якого, доречі й передав представникам російської сторони Краснов, опинився зрадник, на совісті якого, схоже, вже не один десяток людських життів.
Як відомо, 1 березня Генпрокуратура попросила суд взяти Краснова під варту з можливістю внесення застави – 20 мільйонів гривень, проте, захист Краснова стверджує, що йому інкримінують лише незаконне зберігання зброї.