Минуло вже декілька років з того часу як напротязі березня 2014 року відбулась окупація АР Крим та м. Севастополя завдяки «допомозі» братського народу з РФ. Слід пам¢ятати, що все це відбувалось шляхом збройної агресії зі сторони Росії в результаті чого Кремль поступово реалізував свої наміри насильницького протиправного відторгнення Кримської автономії та Севастополя від України та їх приєднання до РФ на правах суб’єктів російської держави.
На даний час, кожний громадянин України розуміє, що анексія АР Крим була лише малою частиною імперських амбіцій президента РФ В.Путіна, який ще за часів В.Януковича почав реалізацію своїх загарбницьких планів територій України, знищуючи при цьому державність та все те, що називається «Україна» та «українці».
Також, слід згадати і про діючого Голову Уряду РФ Д.Медведєва, який, за дорученням В.Путіна, скеровував діяльність російських загарбників, які тоді називались «зеленими чоловічками», українське суспільство не знаючи, що всі ці люди були посланцями «вождя» Кремля, який зажадав для себе нових територій, прикриваючись волевиявленням місцевих жителів півострова, які начебто на добровільних засадах провели т.зв. «референдум», якого так довго він чекав.
Потім, згадавши про ще одну одіозну особу, яка кожень день привселюдно, через світові ЗМІ переконує суспільство, що РФ ніяким чином не причетна до насильницької анексії АР Крим, звісно цією особою є очільник МЗС РФ С.Лавров. Це є саме та особа, яка не зважаючі на будь-які норми людської моралі чітко і впевнено кожний день, привселюдно, на екранах телебаченння переконує світове суспільство в невинності керівництва РФ та інших путінських найманців, які зараз керують півостровом та псевдореспубліками та ще й при цьому воює із армією України.
Але слід згадати і про ще один зловісний путінський план, який йому допомогли реалізувати його вірні друзі з України О.Захарченко та І.Плотницький, які так довго чекали свого часу та за путінською командою, разом із російськими військовими навідались на територію східної України, при цьому проголосивши нікому не зрозумілі і не ким не визнані народні республіки «ДНР» та «ЛНР». Але спочатку давайте згадаємо ті події 2014 року, коли російський офіцер І.Стрєлков на чолі зі своїми російськими гренадерами вдерся до м. Слав¢янськ та захопив його, щоб розпочати т.зв. «крестну ходу», яка насильницьким шляхом скрізь прославляла ідею т.зв. «руського миру». За всим цим, як ми розуміємо стоїть та ж сама компанія російських чиновників, яка спочатку забажала собі шматочок південної території України, а потім й східної.
Тому, згадуючи усі зазначені події, які розпочались з квітня 2014 року і продовжуються дотепер, кожен українець вже розуміє, що Україна є і буде неподільною державою, і ніякий зовнішній агресор не зможе забрати одну із найбільших цінностей громадянина України – Батьківщину, яку в ці хвилини доблесно захищають більшість хлопців, які приєднались до боротьби за українську державність і незалежність на сході та півдні України проти російського агресора. І як показала практика, що з часом в Кремлі напевно задумаються над тим чи слід посилати на територію України чергових найманців, яких сотні повертать на територію РФ в дерев¢яних ящиках, і чи слід продовжувати свої загарбницькі наміри, які все частіше і частіше закінчуються невдачею.