НПН / Відео / Молдова бореться з російською присутністю в країні і налагоджує зв’язки з Україною — розбір FREEДОМ (ВІДЕО)

Молдова бореться з російською присутністю в країні і налагоджує зв’язки з Україною — розбір FREEДОМ (ВІДЕО)

Росія продовжує свою агресивну політику щодо Молдови, вважають у Кишиневі. РФ підтримує сепаратизм у Придністров’ї, застосовуючи ембарго проти Москви, і виходить з угоди про вільну торгівлю в рамках СНД. Молдова, зі свого боку, скорочує дипломатичну присутність росіян через можливе шпигунство і, віддаляючись від РФ, налагоджує зв’язки з Україною. Докладніше — у матеріалі FREEДОМ.

Міністр закордонних справ і євроінтеграції Молдови Ніколає Попеску заявив, що РФ підтримує сепаратизм у Придністров’ї та незаконно розміщує там свої війська, застосовує ембарго проти Молдови, а також виходить з угоди про вільну торгівлю в межах СНД. Він нагадав, що Росія також намагалася дестабілізувати ситуацію в країні через втручання у вибори.

Попеску наголосив, що рішення про видворення російських дипломатів та інших співробітників посольства Росії є суверенним, ухваленим усередині Молдови.

“Росія до цього рішення вела неповажну політику щодо громадян нашої країни. Значною мірою це рішення стало відповіддю. Існує довга історія ворожої політики, і ця ворожа і зневажлива політика посилилася останнім часом. За останній рік чи близько того ми мали кілька неприємних епізодів, коли до нас ставилися з неповагою”, — заявив Попеску в інтерв’ю виданню “Дескіде”.

Ще однією, і, можливо, ключовою причиною скорочення дипломатичного корпусу Росії в Молдові стало шпигунство Кремля.

Журналісти телеканалу Jurnal TV і видання The Insider провели розслідування і з’ясували, що співробітники посольства РФ у Кишиневі тривалий час прослуховували телефонні розмови членів уряду Республіки і перехоплювали секретні дані. Для цього на даху російського представництва встановили десятки антен і супутникових тарілок.

Як зазначають журналісти, перед виборами президента, парламенту або напередодні візитів до Молдови іноземних делегацій у посольстві Росії завжди активізувалася робота невідомих осіб.

“На даху російського посольства в Кишиневі з кожним роком зростає кількість тарілок і передавальних пристроїв, і постійно з’являються якісь таємничі люди. Так було напередодні європейського саміту, що відбувся 1 червня, і в травні, після хакерської атаки на урядові мережі, коли тисячі секретних документів потрапили до рук зловмисників. Jurnal TV і The Insider ідентифікували людей на даху посольства: вони виявилися засекреченими офіцерами зв’язку з ГРУ і СЗР”, — йдеться в матеріалі на сайті видання The Insider.

На тлі шпигунських ігор Кремля Молдова оголосила, що більше не співпрацюватиме з Федеральною службою безпеки (ФСБ) і Службою зовнішньої розвідки Росії. У Кишиневі пояснили: угода про партнерство більше не відповідає інтересам держави і де-факто вже давно не працює.

“Із вторгненням Російської Федерації до України, співпраця Служби інформації та безпеки Молдови зі спецслужбами Російської Федерації було припинено, тож наведені домовленості не мають практичного застосування і фактично не функціонують. Ба більше, положення цих угод від 1994 року дозволяли російським розвідникам бути присутніми в районі лівобережжя Дністра Республіки Молдова. Денонсація угоди дозволить унеможливити їхнє легальне перебування там”, — йдеться в заяві, оприлюдненій на сайті Служби інформації та безпеки Молдови.

Віддаляючись від Росії, країна змінює вектор і налагоджує відносини з Україною. Зокрема, поліпшити економічні зв’язки Молдова планує завдяки будівництву моста через річку Дністер, який стане ключовою ланкою транспортного коридору між Києвом і Кишиневом.

Також інженерна конструкція з’єднає східну частину держави з транс’європейською мережею доріг, що сприятиме розвитку торгівлі та мобільності громадян. Проєкт мосту вже ратифікований молдавським урядом і парламентом України, і має бути завершений до кінця 2025-го року.

За планом загальна довжина естакади, фундамент якої вже закладено, становитиме близько півтора кілометра та матиме дві смуги руху. Пропускна спроможність дороги — до п’яти тис. автівок на добу.