НПН Незалежний Портал Новин 
Все частіше в засобах масової інформації звучать заклики про утиски угорців на Закарпатті і порушення їх прав навчатися мовою своїх пращурів. Цікаво, а кому вигідно тримати на слуху це питання? Проаналізувавши декілька заяв угорських політиків, можна дійти висновку, що їм, а саме прем’єр-міністру Угорщини В.Орбану і його прибічникам з партії «ФІДЕС», таки і вигідна така ситуація в регіоні. Завдяки угорцям за кордоном вони прийшли у 2014 році до влади, а тут наближаються чергові парламентські вибори (квітень 2018) і звісно ж потрібно знову активізувати своє «піклування» про братів за кордоном.
Але самостійно це зробити не можливо, оскільки територія не їхня!
Тому, угорські завзяті політики взяли «ласий пиріг» з угорського бюджету і почали прикормлювати свій електорат із числа бідних угорців Закарпаття. Крім того, вони пішли далі й протягом декількох десятирічь відмежували своїх братів від українського суспільства, створивши на території регіону мережу навчальних закладів (понад 90) із викладанням угорською мовою. Основним у даній системі став приватний Закарпатський угорський інститут ім.Ф.Ракоці у Берегово, який фінансується виключно з угорського бюджету (а це не малі кошти, які рахуються в сотні тисяч, а то й і в декількох мільйонах євро на рік! УЯВІТЬ!!!) і навчає місцеву молодь лише угорською мовою!
Більше того, його викладацький склад почав використовуватись мадярами для забезпечення контролю за місцевою громадою. Наприклад, візьмемо одіозного директора інституту Ілдіку Орос, яка, отримавши науковий ступінь в Будапешті, згодом очолила заклад і стала головою Товариства угорськомовних педагогів Закарпаття. Її заступник Іштван Черничко, здобувши свій науковий ступінь в Угорщині, побудував свою багаторічну наукову діяльність на дослідженнях та розробці програми вивчення етнічними угорцями Закарпаття української мови як іноземної. До речі, саме про це говорили і угорські політики, і очільники угорської громади після прийняття українськими парламентарями Закону України «Про освіту».
Наступним вихідцем із ЗУІ можемо розглянути Ласла Брензовича, який свою громадську і політичну діяльність розпочав після приходу на викладацьку діяльність в інститут ім.Ф.Ракоці ІІ, і як закономірність здобув кандидата філософських наук у мадярському виші. Згодом він можна сказати очолив громаду угорців, ставши головою Товариства угорської культури Закарпаття та лідером партії «КМКС –Партія угорців України». Нині Л.Брензович народний депутат України, але з прем’єром В.Орбаном та угорськими дипломатами обговорює проблеми угорців та ситуацію в Закарпатті частіше ніж про це говорить у Верховній Раді України.
На мою думку, вказані особистості мають значний рівень довіри в Будапешті, оскільки через їх організації та благодійні фонди проходить вся угорська благодійна допомога.
Проте, де великі гроші, там і з’являється політика! Саме ця сфера дозволяє вирішувати угорські інтереси в нашому миловидному регіоні – Закарпаття! Тому, за останні роки можна спостерігати різку активність партії «КМКС», представники якої у 2015 році взяли більшість у Берегівській, Виноградівській та Ужгородській районних радах, а значна кількість представників інших політичних сил як не дивно але мають угорські коріння! Цікаво, правда!? Крім того, особливої уваги заслуговує Закарпатська обласна рада, в якій 8 депутатів КМКС займають золоту середину! Це коли їх голоси надають у любому випадку більшість як коаліції, так і опозиції.
І тут в поле зору попадає т.зв. викормиш всім відомої всемогутньої Орос Борнобаш Кейс, політична кар’єра якого, як не дивно, розпочалась після влаштування на роботу у славнозвісний ЗУІ.
Так, до 2012 року Б.Кейс простий вчитель історії та географії у рідному селі Шаланки на Виноградівщині, проте у 46 річному віці Орос приводить його в угорський інститут на посаду викладача, робить головою Виноградівського осередку ТУПЗ, а в 2015 році протягує його до Закарпатської облради. Крім того, прізвище Кейса також можна знайти серед засновників низки угорських благодійних фондів.
Нині Б.Кейс у Комісії з питань освіти, науки, культури, нацменшини та інформаційної політики при Закарпатській облраді відпрацьовує мовні забаганки І.Орос та будапештських кураторів.
Дивлячись на зазначене, виникає питання «ЧИЇМ ДІЙСНО Є ЗАКАРПАТТЯ?» Де-юре – УКРАЇНСЬКИМ, але де-факто політики «ФІДЕС» стрімко посилюють свій вплив на Закарпатті. Тому не буде дивно коли завтра від бездіяльності українських мужів вказані депутати почнуть голосувати за угорську мову, угорські прапори та угорську територію!