НПН / Новини / «Рух нових сил» що не так?

«Рух нових сил» що не так?

Після відставки з посади голови Одеської обласної державної адміністрації у листопаді 2016 року Міхеіл Саакашвілі оголосив про прагнення створити політичну силу, яка б мала на меті перезавантаження влади та зміни правлячих еліт. 19 листопада Саакашвілі оголосив про початок формування команди нової партії під назвою «Рух нових сил». 23 лютого 2017 року Міністерство юстиції України зареєструвало Рух нових сил політичною партією. А вже 19 квітня 2017 року було оголошено про об’єднання Руху нових сил з партією «Воля». 

Але, не пройшло і року після створення партії, а її підтримка як швидко з’явилась, так швидко і зникла. Чому так сталось?

Слід зазначити, що «Рух нових сил» — далеко не перша спроба Саакашвілі створити політичну силу в Україні. У 2015 році він вже ініціював запуск «Руху за очищення», який був створений під час одного з Антикорупційних форумів, що відбувалися в Києві. Тоді рух їздив по країні з так званими road show і виступав за відставку уряду Арсенія Яценюка і генерального прокурора Віктора Шокіна. Проте проіснувала політсила недовго, і вже влітку 2016 року соратники Саакашвілі — колишні заступники генпрокурора Давид Сакварелідзе і Віталій Касько, народні депутати Віктор Чумак і Наталія Новак ініціювали створення нової партії, яка отримала назву «Хвиля». До неї також повинні були приєднатися депутати Мустафа Найєм, Сергій Лещенко та Світлана Заліщук, проте пізніше, не зумівши домовитися один з одним, нардепи-єврооптимісти прийшли в партію «Демократичний альянс».

Саме створення партії Саакашвілі було помпезне і, насправді, навіть викликало цікавість і бажання підтримати. Міхо анонсував створення нової, такої необхідної для України, партії. Звертався у соціальних мережах до українців за порадою та просив матеріальної допомоги для створення партії. Все виглядало дуже навіть по-європейски. По словам Саакашвілі він та його союзники мають намір створити не просто нову політичну силу, а цілий новий політичний клас.

Першим провалом партії стала низька підтримка на першому зібранні представників партії.

На неї прийшло до 1000 чоловік із прапорами України, Євросоюзу та партії «5.10». Більшість з них розташувались на схилах Маріїнського парку, що говорить про те, що це просто глядачі, а не прихильники партії. Також, виниклши питання і до інших членів акції, половина з яких взагалі не розуміла, що вони там роблять. Питання журналістів про те, чи не була частина людей, що зібралася на площі, організовано завезеною, Саакашвілі, звичайно, назвав провокацією, запевнивши, що всі, хто приїхав, зробили це за власний кошт. Але прапори, чомусь, які деякі з учасників тримали під час мітингу, роздавалися та збиралися централізовано.

Звичайно, дехто прийшов і за своєю волею, але також швидко розчарувавись у всьому тому дійстві. Люди не почули нічого нового, всі ті ж слова про злочинну владу, про боротьбу з корупцією, про «попєрєдніків» та про те як героїчно нова партія все змінить. Головною темою виступу Саакашвілі стала вимога дострокових виборів до Верховної Ради. Звичайнісінький популізм.

«Він упустив свій шанс. Йому треба було виходити з такою пропозицією десь рік тому, півтора роки тому, коли він не мав такого досвіду на державній службі. А так тепер суспільство бачить: “А, балабол і все”. І якщо рік тому всі говорили: “О, Саакашвілі, Саакашвілі! Грузія, реформи!” Тепер вже не так. Зараз його сприймають як крикливого дядька, який всіх критикує і не пропонує жодних планів. А структура української політики дуже відрізняється від грузинської та від того, як все це сприймає Саакашвілі. Тут інші неформальні зв’язки, у нас є рівень неформальної політики. А він хоче все вирішити кавалерійським наскоком», – коментує популізм старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк.

Другий провал відбувся коли Міхо Саакашвілі проривав український кордон.

Тоді, знову ж таки все було красиво. Популіст та балабол Саакашавілі робив гучні заяви, обіцяв помститись злочинній владі і так далі. На його підтримку знову збирали людей, але на цей раз біля Держприкордонслужби на вулиці Володимирській 26. Більшість активістів, які прийшли сюди на акцію, від самого початку не розуміли, з якого боку будівлі — чи з боку вулиці Володимирської, чи зсередини двору сама акція відбуватиметься.

У цей же час Львівська обласна організація партії «Рух нових сил» не взяла участі в запланованій раніше зустрічі екс-президента Грузії Михайла Саакашвілі у прикордонному пункті пропуску «Краковець».

Про яку підтримку народу може йти мова, якщо навіть усередині партії не підтримують свого лідера. Важко уявити яким чином ці люди збираються реформувати державу, якщо вони не мають спільних поглядів.

Не отримав Саакашвілі підтримки людей і потім, коли все-таки зміг потрапити в Україну. Остання акція у його підтримку зібрала на майдані до 150 людей.

Сьогодні Саакашвілі знову у епіцентрі подій. Учора зранку СБУ та ГПУ розпочали операцію із його затримання. Але той не відчиняв дверей. Аби уникнути арешту, екс президент Грузії втік на дах і погрожував зістрибнути.

Врешті, екс-очільника Одещини з даху таки зняли й затримали. Міхеїла Саакашвілі вже навіть посадили в авто. Але вивезти не встигли фізично. Квартал заблокували. Були люди із ножем, які хотіли пошкодити авто правоохоронців, і жінка, яка камінням пробила заднє скло патрульної машини. Генпрокуратура оголосила Саакашвілі в розшук за трьома статтями.

Тож висновки напрошуються самі по собі. Партія лідер якої звичайний популіст не стане успішною. Не можна просто зібрати тисячу людей, пообіцяти все змінити, при чому взагалі не говорити нічого конкретного.