НПН / Регионы / Закарпатье / Закарпатський сепаратизм чи спосіб заробляння грошей!

Закарпатський сепаратизм чи спосіб заробляння грошей!

Останнім часом на шпальтах ЗМІ активно мусолиться питання «закарпатського сепаратизму», іноді зазначена тема стає приводом цілих інформаційних баталій в соціальних мережах, а угорські політики напередодні парламентських виборів, які відбудуться у квітні 2018 року, взагалі дане питання ставлять одним із основних у своїх передвиборчих програмах.

Про це «НПН» стало відомо на сайті «МЕТА».

Водночас, ніхто не задумувався як насправді виглядає ситуація з поширенням сепаратистських агітацій на Закарпатті і кому це вигідно. Уявляєте пересічного етнічного угорця, який з дня в день займається своїми буденними справами і, заробляючи мізерні копійки, думає як сім’ю прокормити, а тут ще й думки про відокремлення свого господарства в окрему автономію чи взагалі приєднання її до «модярської території»! Або інший закарпатець, який в пошуках заробітку пішов до Московії, Чехії, Польщі чи Модярщини, після вкалування на пана по 12-18 годин на добу не може заснути не подумавши про власну автономію в Закарпатті.

Інша справа з громадськими діячами та благодійниками, які самостійно чи за сприяння третіх сторін привикли жити за рахунок інших, а саме одним – простим пересічним угорцям розповідати як добре жити, знаючи лише свою національну історію, культуру, мову, побут, а іншим – угорським політикам говорити про нищівне переслідування етнічних угорців на Закарпатті, перешкоджання в отриманні освіти угорською мовою, а також розповідати про неймовірне бажання усіх вітчизняних угорців отримати автономну територію, а ще більше приєднати її до «Великої Угорщини». І все це лише заради виманювання коштів для власного збагачення.
І головним таким захисником прав і свобод угорської громади Закарпаття є голова Товариства угорської культури Закарпаття, лідер КМКС-Партії угорців України Брензович Василь Іванович.

Хто ж такий цей Василь Іванович? Простий учитель у рідному селі Запсонь Закарпатської області. Однак, чи то доля, чи таке стремління до кар’єрного росту, але В.Брензович у 1993 році стає завідуючим літературного відділу Берегівського угорського національного театру ім.Д.Ієша, а згодом викладачем Закарпатського угорського педагогічного інституту (нині – Закарпатський угорський інститут ім.Ф.Ракоці ІІ), який повністю фінансується Угорщиною. Доречі, й зараз там значиться. І жодного натяку на будь-яку громадську, благодійну чи політичну діяльність.

Водночас, робота в навчальному закладі, який фінансується «праматірною батьківщиною», дуже швидко принесла свої плоди! Василь Іванович стає і громадським діячем, політиком та благодійником! Усі три види діяльності дозволили йому стати представником угорської громади в одному з найвищих законодавчих органів влади України – Верховній Раді України. Звісно, завдяки угорській громаді він зумів стати Народним депутатом, але залишається питання чи на користь цієї громади він став народним обранцем.

За даними офіційного порталу ВР України www.rada.gov.ua у Парламент В.Брензович був обраний у 2014 році за списками партії «Блок Петра Порошенка», депутатських повноважень набув 27 листопада. Цікаво, що з вказаного часу угорський лідер на пленарних засіданнях був присутній всього 192 рази (53%), а інші 47% був відсутній з невідомих причин! За весь період ухитрився виступити у ВР України лише 3 рази з місця і двічі з трибуни, підготовити 6 депутатських запитів.

Будь-кого іншого із своїх підлеглих із такими результатами роботи Василь Іванович звільнив би в лічені хвилини!
Від людей, наближених до українського парламентаризму, нещодавно почув, що, приїжджаючи у столицю, наш народний обранець частенько любить уєдинитись із чаркою оковитої на декілька днів, що його помічники вже не знають як його прикривати перед депутатським бомондом. Більше того, борець за права угорців, будучи далеко від сім’ї, не забуває розділити своє дозвілля із представницями давньої професії або коханкою, яку говорять нещодавно переманив один із угорських дипломатів.

Можливо це є причиною його частих безпідставних прогулів у Парламенті!

Із декларації Василя Івановича випливає, що він є кінцевим бенефіціарним власником низки благодійних фондів та організацій (Закарпатський фонд розвитку підприємництва та регіоні, Благодійний фонд Закарпатського угорського педагогічного інституту, Закарпатський благодійний фонд «Іштвана Сечені», Благодійний фонд «ГЕНІУС», ТОВ «Карпатойло», ТОВ «Карпатський об’єктив», «Закарпатський угорський інститут ім.Ф.Ракоці ІІ»), але хто задумувався які й чиї кошти проходять по рахунках цих структур. Звісно, що угорські і обліковуються вони у сотнях мільйонів євро!!! Це й дає можливість керівництву ТУКЗ організовувати збори структури, які через годину переходять у масове розпиття алкоголю до ранку!

Водночас, цікаво чути від представників угорської громади або читати на шпальтах угорських сайтів, що В.Брензович відвідав Угорщину, зустрівся з прем’єр-міністром Угорщини В.Орбаном, обговорив нагальні проблеми з угорськими урядовцями, політиками, депутатами Європарламенту від угорських політичних сил, зокрема пропутінською «ФІДЕС». І такі факти можна зустріти до двох разів на тиждень. А коли стало питання про впровадження Україною освітньої реформи, а саме сприяння в отриманні освіти державною мовою, то борець за права угорців разом із своїми прибічниками, зокрема Ілдикою Орос, майже не щодня навідувався на «праматірну батьківщину»!

Тому виникає питання! Чиї інтереси все ж таки відстоює очільник угорської громади В.Брензович? Куди дивляться правохоронці?
Цікавим є те, що Василь Іванович особисто володіє щонайменше угорською, українською, російською та англійською, а відстоює позицію, що етнічні угорці повинні здобувати освіту лише угорською! Запитаємо чому така позиція? Мабуть тому, що такою масою легше маніпулювати, легше навіювати їм свою, а то і позицію Будапешту. Створювати їм таким чином перепони до інтегрування в українському суспільстві! Для чого ділитись своїми лаврами.

Понад двох місяців В.Брензович робить голосні заяви у підтримку угорської мови, критикує новий закон «Про освіту», проте більших дій з його боку не видно. Всім відомо, що цю законодавчу ініціативу розробили та провели через парламент депутати фракції «БПП», але чомусь захисник угорців не вбачає за доцільне довести своїм братам, що він сам є представником провладної коаліції, та більше того залишається ним і по цей час. Тим самим він фактично стає співучасником дій, які з його слів обмежують права та свободи етнічних угорців.