НПН / Новини / “Довести право бути європейцями”: аудит відносин України та Швеції

“Довести право бути європейцями”: аудит відносин України та Швеції

В офіційних заявах Швецію неодмінно називають не лише союзником, а й одним із найближчих друзів України в ЄС.

Між основними партіями країни немає розбіжностей стосовно України, а більшість громадян Швеції не сумнівається у відповідальності Росії за збройне протистояння на Донбасі. Швеція є також одним з основних донорів українських реформ.

Про це “НПН” стало відомо на сайті “Європейська Правда”

За кошти шведських платників податків в Україні реалізується низка проектів у царині державного управління, у судовій, фінансовій та енергетичній сферах, а також програми з підтримки громадянського суспільства, децентралізації, проведення антикорупційних реформ, впровадження енергоощадних технологій тощо.

Шведи встигли обпектися і розчаруватися після Помаранчевої революції 2004 року. Тоді Швеція у кілька разів збільшила допомогу Україні, найбільші шведські компанії та банки планували розширення свого бізнесу на український ринок.

Та навіть низка невдач, відкат у реформах та посилення авторитарних тенденцій в Україні у 2010–2014 роках не змусили Швецію відмовитися від підтримки України та її європейського майбутнього.

Ще за Януковича Стокгольм сконцентрувався на підтримці громадянського суспільства. Напевне, це єдина шведська інвестиція, яка себе повністю виправдала: саме громадянське суспільство стало основним агентом змін наприкінці 2013 року. Після Революції гідності шведсько-українська співпраця отримала друге дихання.

Обопільний інтерес

Окрім того, будь-яке обговорення українсько-шведських відносин не обходиться без згадок про історичні зв’язки між двома націями у Середньовіччя та ранньомодерну добу.

Та які інтереси об’єднують наші держави зараз?

Політичний рівень контактів, який сьогодні існує між Швецією та Україною, дещо нижчий  у порівнянні з періодом, коли шведський МЗС очолював Карл Більдт.

Водночас і Київ свої головні зусилля спрямовує на інші напрямки, не забуваючи, втім, про свого стратегічного друга на Півночі.

Інтереси Швеції щодо України:

  • відновлення миру та безпеки у регіоні, що неможливо без сильної та благополучної України;
  • успішна трансформація України, здатна призвести до змін в інших країнах Східного партнерства;
  • підвищення стандартів у сфері захисту прав людини та меншин як основа євроінтеграції України та приклад для інших країн регіону;
  • розвиток торговельно-економічної співпраці і збільшення шведських інвестицій.

Інтереси України щодо Швеції:

  • підтримка зусиль України з протидії російській агресії та у питанні збереження санкцій проти Росії;
  • підтримка Швецією євроінтеграції та політики відкритих дверей в ЄС;
  • довгострокова підтримка реформ та програм для подолання наслідків збройної агресії;
  • збільшення шведських інвестицій та українського експорту;
  • жорстка позиція щодо енергетичних проектів Росії в обхід України.

Цінності Швеції

Швеція належить до тієї нечисленної групи країн, які будують свою зовнішню політику на основі прав людини та демократії. Апеляції до цінностей у заявах керівництва Швеції — не риторичні фігури, а пряме визначення суті та завдань шведської політики.

Швеція залишається світовим лідером у політиці з розвитку. За планами шведського уряду, допомога з розвитку повинна досягати 1% шведського ВВП. Понад $742 млн щорічної гуманітарної допомоги ставлять Швецію на сьоме місце серед найбільших світових донорів.

Російську агресію проти Україну у Стокгольмі розглядають як найбільший виклик європейській безпеці з часів Другої світової війни. До того ж Швеція вже зіткнулася з низкою загроз, серед яких збільшення російських сил у Балтійському регіоні, вторгнення російських винищувачів у шведський повітряний простір, а також імітація ядерної атаки РФ проти Швеції.

Вперше за понад 20 років уряд суттєво збільшує фінансування шведських збройних сил — на 11%.

Агресивні дії Росії призвели до різкого збільшення кількості прихильників вступу Швеції в НАТО — з 29% наприкінці 2013 року до 41% у 2015-му. Окремі шведські політики вважають, що в нових безпекових умовах Швеції слід замислитися над можливістю приєднання до Альянсу. Однак подібний крок вимагає широкого консенсусу як серед шведського суспільства, так і серед політичних сил, який наразі відсутній.

Натомість уряд просуває ідею розширення співпраці з НАТО. Показово, що більшість шведів готові підтримати участь Швеції у військових операціях НАТО (54%), особливо якщо їх підтримує ООН (60%).

Росія, між тим, використовує закулісні методи, зокрема поширення дезінформації та кібератаки, що інтерпретується шведськими політиками як “психологічна війна”. Метою росіян вважають вплив на шведську громадськість та політиків, зокрема для відвернення країни від членства в НАТО.

Ключові політичні сили Швеції одностайні щодо допомоги України та підтримки її на міжнародному рівні.

Ця позиція вже призвела до дипломатичної конфронтації Стокгольма з Москвою.

Швеція виступає за збереження санкцій ЄС щодо Росії, “доки не будуть вирішені причини, що призвели до їх запровадження”. Водночас шведська сторона переконана, що єдність позиції ЄС стосовно України залежатиме від успішності наших реформ.

Важливим питанням для України є будівництво газопроводу “Північний потік-2” у Балтійському морі, що дозволить “Газпрому” збільшити транспортування газу до ЄС в обхід України.

Однак уряд Швеції, висловлюючи незадоволення цим проектом, підкреслює, що не має багато можливостей вплинути на будівництво. Газопровід не заходить у територіальні води Швеції, а проходить через виняткову економічну зону, де юрисдикція держави обмежена.

Щоправда, “Газпром” розраховував на шведську інфраструктуру: острів Готланд та місто Карлсхамн отримали пропозицію здати в оренду їхні порти. Оскільки обидві гавані розташовані у стратегічно важливих районах, військові та спецслужби, а також правоцентристська опозиція в парламенті виступили проти. Після кількох місяців переговорів Готланд відмовив “Газпрому”, проте Карлсхамн погодився.

Керівництво Швеції тим часом долучилося до голосів гострих противників “Північного потоку-2” на рівні ЄС.

Донор українських реформ

Швеція є шостим за обсягом донором гуманітарної допомоги Україні.

З 2005 року обсяги шведської допомоги Україні постійно зростали, досягнувши свого піку у 2009 (36,3 млн доларів) та у 2011 (41,7 млн доларів). Але відсутність у керівництва України політичної волі здійснювати реформи після 2010 року поховала низку амбітних українсько-шведських проектів та ініціатив.

Нині важливе місце у діяльності Швеції займає підтримка правозахисних організацій в Україні. Швеція виділяє значні ресурси на підтримку проектів із посилення потенціалу і стійкості неурядових організацій.

Ще один пріоритетний напрямок шведської допомоги — децентралізація.

Третім пріоритетом Швеції в Україні є покращення ситуації у сфері охорони довкілля, що передбачає ефективніше використання природних ресурсів. Швеція бере активну участь у покращенні якості комунальних послуг у житлових будівлях.

Також через підтримку ініціатив Світового банку та ЄБРР Швеція робить свій внесок у реалізацію економічних та інституційних реформ.

У культурній та освітніх сферах низка проектів реалізується за підтримки Шведського інституту. В Україні Інститут фінансує окремі проекти (зокрема, з посилення незалежності регіональних медіа), а також підтримує студентські та наукові обміни між українськими та шведськими університетами.

Дружба окремо, бізнес окремо:
доля шведських інвесторів

Українські урядовці часто згадують, що Швеція є найбільшим торговельно-економічним партнером України в Північній Європі, а шведські компанії були одними з перших інвесторів в Україні. Однак це лише тому, що обсяги економічної співпраці з іншими країнами регіону взагалі мізерні.

Зважаючи на рівень контактів та потенціал двох країн, такі позитивні оцінки здаються невиправданими.

Частка України у шведському експорті складає лише 0,3%, а в імпорті — 0,1%. Швеція ж займає 20-те місце, або 1,1%, від загального обсягу двосторонньої торгівлі між Україною та країнами ЄС.

Окрім того, між країнами існує значний торговельний дисбаланс: наш імпорт зі Швеції у п’ять разів перевищує експорт до Швеції.

У 2016 році імпорт зі Швеції досягнув близько 385 млн доларів (+ 60% у порівнянні з 2015 роком). Його основу складають машини та механізми (70% імпорту), хімія, папір, а також транспортне обладнання. Український експорт до Швеції у 2016 році зріс на 21%. І хоча його обсяги залишаються досить незначними (74 млн доларів) — це найвищий показник з 2008 року. Україна експортує до Швеції двигуни і мотори (24% експорту), вироби з дерева (17%), друковану продукцію (15%), меблі та транспортне обладнання.

Шведські інвестори залишають Україну: обсяг інвестицій невпинно зменшується з 2010 року.

Найбільш різке падіння відбулося у 2013–2014 роках – тоді обсяг впав з $1,08 млрд до $439 млн. На IV квартал 2016 року шведські інвестиції в українську економіку складали лише $329,4 млн.

Шведські компанії, які високо цінують свою репутацію, з підозрою ставляться до інвестицій в країну, про яку регулярно згадують у зв’язку з корупційними та політичними скандалами.

Наразі українському уряду не вдалося переломити тенденцію і зробити Україну привабливішою для шведських інвесторів, які вже встигли розчаруватися у можливості ведення тут прозорого та чесного бізнесу.

Символ IKEA

Шведська компанія IKEA, що має одну з найбільших мереж меблевих торговельних центрів у світі, посідає особливе місце в історії українсько-шведських відносин.

Протягом кількох років шведський меблевий гігант вів переговори щодо виходу на ринок України. Незважаючи на обіцянки найвищих посадових осіб України сприяти їхнім планам, компанія зіштовхнулася з непереборною перешкодою у вигляді необхідності заплатити хабар місцевим чиновникам.

У 2010 році в одному з інтерв’ю глава російського відділення IKEA Леннарт Дальгрен заявив: “IKEA не має грошей, щоб давати хабарі. Чому земля в Україні коштує втричі дорожче, ніж у Москві або Лондоні?” За його словами, у сфері корупції навіть Росія “біліша за сніг”, якщо оцінювати у порівнянні з Україною. Врешті-решт, розчаровані шведські інвестори відклали вихід в Україну на невизначене майбутнє.

Досвід IKEA став тривожним дзвіночком не лише для шведського бізнесу, а й для всіх іноземних інвесторів.

Після Революції гідності представники нового реформістського уряду намагаються переконати керівництво IKEA, що ситуація змінилася.

Ще один важливий напрямок — управління відходами.

Як світовий лідер в екологічній переробці відходів, Швеція може багато запропонувати Україні: від простих сортувальних ліній до технології виробництва енергії з відходів. Наразі Швеція переробляє понад 99% від загального обсягу відходів, і лише менше ніж 1% потрапляє на смітник. Країна також імпортує відходи у сусідів для переробки.

Тим часом Україна потерпає від переповнених сміттєзвалищ.

Інші потенційні напрямки співпраці включають телекомунікації, модернізацію інфраструктури та сільське господарство, деревообробку, текстиль, харчову промисловість та виробництво комплектуючих до машин.

Останніми роками зростає увага до IT-сектора України. У квітні 2016 року відбувся перший Шведсько-український форум ІT-Connection, метою якого було поєднати шведські та українські IT-компанії.

Суспільні настрої щодо України у Швеції

Шведи демонструють найпотужнішу підтримку України серед європейських націй.

У 2014 році понад 70% шведів заявили про необхідність надати Україні економічну та політичну підтримку, навіть ризикуючи спровокувати конфлікт із Росією. Більше половини шведів висловилася за те, аби ЄС у відповідь на російську агресію надав Україні перспективу членства  (56%), збільшив економічну допомогу (72%) та посилив санкції щодо Росії (68%).

Водночас 54% висловилися проти надання Україні військових матеріалів та обладнання.

Схожі тенденції продемонструвало опитування, яке провели у Швеції 2015 року на замовлення Інституту світової політики.

Але є і особливість.

Серед аргументів, чому Україна має бути в ЄС, шведи найчастіше обирали: “Україна — це частина Європи” і “Це спосіб захистити Україну від російської агресії” (33% підтримки в обох випадках).

Третій за популярністю аргумент — відданість українців європейськими цінностям (18%), при цьому майже третина (31%) опитаних заявили, що Україна ще має довести таку відданість.

З усіх опитаних країн шведи виявилися найбільш скептичними щодо відданості українців європейським цінностям.

Серед інших аргументів проти приєднання України до ЄС шведи найчастіше обирали корупцію (42% опитаних), вплив олігархів та бідність (по 18%).

Загалом Україна досі залишається маловідомою країною для шведів. Шведи симпатизують та спів­чувають українцям, які опинилися у складній безпековій ситуації та політичній кризі. Шведські ЗМІ згадують про Україну передусім у контексті війни та корупції, і лише невелика кількість шведів побувала в Україні.

“Євро-2012” та Євробачення дещо покращили обізнаність в Швеції про Україну, однак цього недостатньо для кардинальної зміни сприйняття нашої держави.

Автори: Дарія Гайдай, Леонід Літра