НПН / Into АТО / «Знищують усе українське»: в ОРДЛО бойовики масово арештовують людей за слова на підтримку України

«Знищують усе українське»: в ОРДЛО бойовики масово арештовують людей за слова на підтримку України

На окупованому Донбасі почались масові арешти місцевих жителів через будь-яке висловлювання на підтримку української влади, людей кидають за грати навіть через лайки у соцмережах — за останні декілька місяців кількість незаконних затримань в ОРДЛО виросла у рази.

Усі незаконно затримані — це місцеві жителі, що публічно чи навіть у в приватній розмові висловили якісь симпатії до української держави, висловилися в її підтримку чи просто ставили лайки в проукраїнських групах у соцмережах. Їх окупаційна влада звинувачує у шпіонажі на користь України, роботі на українські спецслужби та диверсіях. У так званих «судах» «ЛДНР» людей засуджують до тюремного ув’язнення на термін від 6 до 15 років та більше, повідомляє ІА «Вчасно».

Арешти відбуваються щотижня

Ще у червні представник Омбудсмена України у Донецькій та Луганській областях Павло Лисянський стверджував, що в ОРДЛО незаконно утримуються близько 200 громадян, але сьогодні, за його словами, ця цифра виросла у рази.

«Ми можемо сказати, що бойовики стали хапати людей значно частіше, арешти за політичними мотивами відбуваються щотижня, — говорить Павло Лисянський. —  Тільки за останній тиждень ми отримали повідомлення про два таких затримання. За останні два місяця літа було зафіксовано понад 20 таких випадків. Та їх кількість тільки зростає».

За словами Павла Лисянського, невідомо, скільки українських громадян незаконно утримуються в ОРДЛО, тому що українська сторона не має доступу до окупованих територій та обмежена в отриманні інформації про те, що там відбувається.

«Ми не знаємо точної цифри, скільки людей затримано там за політичними мотивами, ми отримуємо інформацію від правозахисників, від родичів заарештованих, від самої окупаційної влади, коли вони вже виносять вироки затриманим, — розповів Павло Лисянський. — Але ж буває так, що ми отримуємо цю інформацію з запізненням, тому що бойовики після арешту часто навіть родичам не підтверджують, що людина у них. Також буває, що родичі затриманого спочатку намагаються самотужки якось допомогти йому, якось визволити та тільки потім звертаються до української сторони. Тож ми дізнаємося про арешт через місяць, а інколи і через кілька місяців».

Павло Лисянський розповів, що вся інформація про незаконно ув’язнених в ОРДЛО громадян України передається до центрального апарату Омбудсмена України.

Випалюється все українське

Представник Омбудсмена України заявив, що люди, яких хапають бойовики, є мирними жителями.

«Наразі в ОРДЛО затримують тих людей, які постійно живуть на окупованих територіях, затримують по вигаданим звинуваченням, що не мають жодного відношення до реальності, — стверджує Павло Лисянський. — Ці люди не є диверсантами, розвідниками чи навіть проукраїнськими активістами, їх хапають просто за те, що вони десь висловилися на підтримку України. У цьому нема логіки, сенсу, це суперечить усьому цивілізованому світу — вони хапають громадян України, які живуть в Україні за те, що ті підтримують Україну!».

Дії бойовиків представник Омбудсмена пояснює тим, що окупаційна влада ОРДЛО намагається встановити повний контроль над думками людей та залякати населення.

«Тому, що коїться, може буде декілька пояснень, — говорить Павло Лисянський. — Можливо, російські найманці таким чином набирають собі обмінний фонд перед черговим обміном полоненими. Але ще вони б’ються за уми та серця людей, їм потрібен цей людський ресурс — місцеві жителі окупованих територій, потрібна їх підтримка. Тому вони знищують, витоптують, випалюють все українське, вселяють людям страх та ненависть до України. І вони не розуміють — як так? Вони п’ять років брязкають там зброєю, а люди підтримують Україну, вони затопили все антиукраїнською пропагандою та істерією, а люди підтримують Україну, вони проводять проросійські проєкти, акції, роздають російські паспорти, а люди все одно підтримують Україну. І тому вони лютують, кидають людей за грати, щоб залякати їх, щоб знищити цю підтримку, щоб в них був повний контроль населення».

11 років за знімок вулиці

48-річна горлівчанка Марина Чуйкова знаходиться у полоні так званої «ДНР» вже два з половиною роки — її схопили 17 березня 2018 року на КПВВ та звинуватили в шпигунстві. Підставою до звинувачення стали декілька знімків, на яких були наслідки обстрілу міста. Знімки бойовики знайшли у телефоні Марини та кинули її за грати.

Два сини Марини Чуйковой покинули Горлівку на початку війни, вони виїхали до Харкова та вже 2,5 роки борються за звільнення матері.

«Мама залишалася в окупованій Горлівці, щоб мати можливість доглядати за бабусею, яка навідріз відмовилася покидати захоплене бойовиками місто, — розповів син Марини Чуйковой Артур. — У бабусі онкологічне захворювання, їй вже тяжко обслуговувати себе. Мама залишалася біля неї. Але вона іноді підробляла тим, що перевозила через лінію розмежування і назад посилки і речі на прохання знайомих або сусідів. Те, що вона виїжджала до українських територій, теж стало підставою до звинувачення — окупанти заявили, що вона їздила до українських спецслужб».

За словами Артура Чуйкова, після арешту він довго не міг дізнатися, куди зникла його мати.

«Коли її схопили, ми про це дізналися не відразу, тому що в Горлівці часто пропадає мобільний зв’язок, — говорить Артур. — Почали бити на сполох тільки наступного дня, коли мама так і не з’явилася в мережі. Дзвонили родичам, сусідам, але ніхто не знав, де вона».

Пізніше з’ясувалося, що жінку схопили бойовики. У будинку горлівчанки провели обшук і вилучили всі електронні носії, а саму жінку звинувачують у шпигунстві на користь України.

Сини Марини Чуйковой з’ясували, що перший час її утримували на заводі ізоляційних матеріалів у Донецьку, в підвалі якого бойовики обладнали камери та тримають людей в нелюдських умовах. Потім жінку перевели в СІЗО № 5 Донецька. Увесь цій час бойовики відмовлялися підтвердити українській стороні факт затримання Марини Чуйковой, хоча Київ включив її до списків на обмін.

Лише у жовтні окупаційна влада офіційно визнала цей факт, коли так званий «Верховний суд «ДНР» засудив Марину Чуйкову до 11 років позбавлення волі нібито за шпигунство. Сини Марини Чуйковой називають ці обвинувачення маячнею.

«Це маячня, моя мама їздила до окупованої Горлівки та знаходилася там, щоб доглядати за бабусею, — говорить Артур Чуйков. — У бабусі цукровий діабет та онкологічне захворювання. Мама ніколи би не стала ризикувати її здоров’ям та життям. Бо після арешту бабуся залишилась зовсім сама. До того ж що вона сфотографувала просто зруйнований дім, що в цьому такого забороненого?».

Сини Марини Чуйковой зверталися до всіх міжнародних організацій, проводили пресконференції, на яких розповідали про долю своєї матері, виходили на пікет під будівлю консульства Росії у Харкові.

«Ми не можемо з нею зв’язатися, зателефонувати або написати, дізнатися про стан її здоров’я, — говорить Артур Чуйков. — Під час слідчого експерименту її привозили додому, батько її бачив. Каже, що вона виглядає погано, дуже худа. Годують дуже погано — з їжі тільки макарони та вода з-під крана. Вона перебуває в СІЗО в страшних умовах. Єдина наша надія — це обмін полоненими, але коли він станеться, скількі його чекати? Адже останній великий обмін був аж у 2017 році».

6 років тюрьми за лайки в соцмережах

21-річній луганчанін Сергій Русінов був студентом Луганського коледжу культури та мистецтв, але у квітні 2018 року його затримали бойовики так званої «ЛНР» — хлопця звинуватили в тому, що він створював у соцмережах «українську терористичну групу», розповіла голова «Східної правозахисної групи» Віра Ястребова.

За словами Віри Ястребовой, Сергій був активним користувачем соцмереж та був підписаний на проукраїнські групи, пости яких він інколи лайкав. Це стало підставою для арешту.

«Хлопця схопили у квітні 2018 року, а вже у жовні минулого року засудили до 6 років ув’язнення, — розповіла Віра Ястребова. —  Він вже рік відбуває це покарання у Слов’яносербській колонії поруч із справжніми злочинцями. Про Сергія стало відомо нещодавно, бо його батьки не зверталися до медіа, а так зване «МГБ «ЛНР» не публікувало відео його допиту».

У «вироку» бойовиків по справі Сергія сказано, що студента засудили за ч. 2 ст. 244 («участь у діяльності організації, яка визнана в «ЛНР» терористичною) та за ч. 1 ст. 343 («збудження ненависті або ворожнечі, а значить і приниження людської гідності»). Хлопцю дали шість років ув’язнення. У «вироці» сказано, що хлопець був надто активним у російській соцмережі ВКонтакте: нібито «розпалював ворожнечу», а також підтримував українські патріотичні групи.

«Це простий хлопець, не активіст, не агент впливу — говорить правозахисниця. — Просто його позиція відрізнялася від „офіційної“ ідеології бойовиків. А в ОРДЛО це прирівнюється до державної зради».

Віра Ястребова стверджує, що такі «вироки» на окупованих територіях виносяться все частіше.

«У тій же Слов’яносербській колонії вже відбуває покарання 21-річна дівчина, її засудили за те ж саме, що і Сергія — за лайки, — говорить правозахисниця. — Але ми не можемо назвати її ім’я, тому що її рідні не дають на це згоди. Це дуже небагата родина, вони мешкають на окупованих територіях та дуже залякані. Вони не хочуть розголошення, бо побоюються, що це може зашкодити дівчині. До української сторони вони звернулися зовсім недавно».

«Страх і ненависть до України»

На окупованому Донбасі бути заарештованим чи, як тут говорять, «попасти на підвал» можна просто за будь-які добрі слова на адресу української влади.

«Випадків, коли людей хапають за будь-яке позитивне висловлювання про Україну, дуже багато, — говорить Віра Ястребова. — Деякий час назад на Донеччині був випадок з жінкою, що працювала в адміністрації одного з міст. Вона була чиновницею ще до початку війни, та коли її місто захопили бойовики, вона просто залишилася на посаді. Їй до пенсії залишалося відпрацювати всього декілька років. На роботі вона дозволила собі висловитися на підтримку України — і після цього її заарештували. Як говорять в ОРДЛО — кинули на підвал. Її протримали два дні. Провели там з нею „профілактичні розмови“, потім звільніли. Можна сказати, що їй пощастило. Але з роботи їй довелося звільнитися».

За словами правозахисниці, окупаційна влада намагається встановити тотальний контроль навіть над думками населення, що мешкає на захоплених бойовиками територіях.

«Там існує тотальна система контролю, безліч органів, що займаються цим — так звана „поліція“, „МГБ“, якісь спецслужби, все це фінансується Росією, — говорить Віра Ястребова. — Як при СРСР на кожному підприємстві є куратори, що стежать за тим, що відбувається, слухають, що говорять люди. І доповідають про це спецслужбам бойовиків. І якщо хтось із людей висловиться не так, як диктує „офіційна політика“, скаже щось добре на адресу України, почне критикувати бойовиків — його можуть схопити. І таких людей хапають».

Правозахиниця стверджує, що люди на окупованих територіях живуть під пресом пропаганди, що міняє свідомість людей.

«На окупованих територіях вже п’ять років бойовики для місцевого населення формують з України образ ворога, — говорить Віра Ястребова. — Люди там не мають доступу до альтернативних джерел інформації, тож інтернет є не у всіх, а ті телеканали та друковані ЗМІ, які діють в ОРДЛО на підконтрольній окупаційній владі території, вони істерично вихваляють бойовиків і розповідають про Україну тільки негативно. Людям в ОРДЛО через такі ЗМІ говорять, що в Україні нацисти, що в Україні дефолт, що Україна агресор. Людям вселяють страх, нав’язують ненависть до України. Там, як при Радянському Союзі, де відсікалося все західне, намагаються витравити все українське, навіть поїздки через лінію зіткнення там засуджуються. Їм нав’язують якусь неіснуючу „донбаську ідентифікацію“. І випалюють інакомислення».

Правозахиниця заявила, що ті, хто вимушені мешкати в ОРДЛО, — залякані, та ця атмосфера страху панує на окупованому Донбасі з 2014 року.

«Усі люди, які там знаходяться у тюрмах за „політичними“ статтями, — це громадяни України, і вони несуть покарання за те, що мали проукраїнську позицію, — говорить Віра Ястребова. — Ми повинні битися за їх визволення та повинні зробити все, щоб їх врятувати. Бо якщо вони відбудуть у тюрмах покарання за Україну, а Україна нічого не зробить для їх визволення — як ми зможемо дивитися потім їм в очі? Та як це буде використуване російскою пропагандою?».


Підписуйтесь на наш Telegram-канал.