НПН / Into АТО / Пільговий проїзд для АТОВців – чому виникають конфлікти і що робити

Пільговий проїзд для АТОВців – чому виникають конфлікти і що робити

Чи не у кожному місті чи районі за останні роки виникали конфлікти між водіями та учасниками АТО. Типовий приклад: водій відмовляється з тих чи інших причин везти безкоштовно учасника АТО. Далі хтось фільмує їх суперечку, викладає у соціальні мережі.

Подекуди діло доходило і до погроз і навіть бійок, коли інші учасники АТО вимагали забезпечити право на пільговий проїзд.

Чому виникають такі конфлікти?

Як відомо, держава гарантує учасникам бойових дій цілий ряд пільг. Серед них – безкоштовний проїзд у транспорті. Таке передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Про які пільги йдеться? У Міністерстві з питань ветеранів, окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб свого часу підготували пояснення, що право на пільговий на проїзд мають учасники бойових дій. І уточнюють, що це за проїзд:

  • всіма видами міського пасажирського транспорту;
  • автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості;
  • міжміський автомобільний транспорт (туди і назад 1 раз на 2 роки або туди і назад 1 раз/рік з 50% знижкою),
  • автобуси приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласні незалежно від відстані та місця проживання.

При цьому обов’язково мати із собою посвідчення учасника бойових дій, або ж талони на проїзд (видаються разом з посвідченням). Цікаво, що у деяких громадах рішенням місцевої ради може надаватись безкоштовний проїзд на підставі довідки про участь в АТО.

За чий рахунок пільга?

Власне проїзд є безкоштовним для учасника АТО. По факту за нього платить бюджет. Стаття 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує, що «фінансування витрат… здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів».

По факту з 2016 року державний бюджет таких виплат не зробить. Логіка була наступною: бюджетна децентралізація додала фінансового ресурсу місцевим бюджетам, тож вони мають фінансувати деякі пільги за рахунок своїх бюджетів. Серед них, і пільговий проїзд учасників АТО.

Постанова Кабміну «Деякі питання надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах» (березень 2018 року) прямо покладає фінансування витрат, пов’язаних з наданням пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах, на місцеві бюджети.

У дійсності, доходи місцевих громад різні. Десь ця стаття видатків не є обтяжливою для бюджету області, району, чи окремого населеного пункту. Тоді діє наступний механізм виділення коштів. На сесії місцевої ради приймають місцеву Програму, під яку щороку виділяють кошти. Далі кошти перераховують перевізникам як компенсацію (скільки – розраховуються по формулі), або ж запроваджують інші механізми.

Приміром, в одному з районів Чернігівської області учасникам АТО роздають талони, якими вони розраховуються за проїзд. Далі ці талони водії здають перевізникам, ті, у свою чергу, відносять у місцеве управління соціального захисту. І по факту з місцевого бюджету повертають кошти перевізникам.

— Зручний варіант запровадили у Києві. Щомісяця кошти приходять на соціальну картку учаснику АТО. І далі ветеран розраховується за проїзд у міському транспорті, — розповідає Григорій Галаган екс-перший заступник Міністра у справах ветеранів. – Інший приклад – Полтавська область, де за рахунок обласного бюджету компенсується проїзд учасникам АТО по Україні та по області. Приміром, 10 поїздок щомісяця по Україні. Тут працює адресна допомога: учасника АТО сам купує квиток, сплачує за нього. А потім звертається в органи соціального захисту за місцем проживання, заповнює заяву. І далі отримує адресну компенсацію. Звісно, для ветеранів це не дуже зручно, адже доводиться додатково витрачати час, знов таки питання деякої міри етичного відношення до людини, яка воювала.

Довідково. Окрім учасників бойових дій, під дію такої адресної допомоги підпадають також учасники-добровольці АТО на підставі посвідчення “учасника-добровольця антитерористичної операції”, статус яким встановлено Комісією з визнання та встановлення статусу учасника-добровольця антитерористичної операції Полтавської ОДА. Повідомляється, що за рік таку компенсацію можна отримати з розрахунку не більше 10 поїздок на місяць (або не більше 120 поїздок на рік).

Пільговий проїзд на Чернігівщині

На обліку в області майже 12 тисяч учасників бойових дій, включаючи осіб з інвалідністю, повідомили у Департаменті соціального захисту Чернігівської ОДА.

Для фінансування пільгового проїзду учасників АТО місцеві органи влади приймають свої програми, але по факту вони діють в 11 районах та у містах Чернігів, Ніжин та Прилуках, розповів заступник директора Департаменту економічного розвитку Чернігівської ОДА Сергій Меженний.

Механізм компенсації різний – від талонів до прямої компенсації перевізникам.

Цікавий приклад, як цю проблему пробують вирішити там, де районний бюджет сам такого фінансового навантаження не потягне. Приміром, у Бахмацькому районі програма консолідує виплати з бюджетів ОТГ, сільських та міських рад, які мають свої міні-програми. А внесок кожного – у залежності від кількості учасників бойових дій, які живуть у громадах.

У Чернігові останнім часом від учасників АТО скарг на те, що їм відмовляють у безкоштовному проїзді, не надходило, каже начальник Управління транспорту, транспортної інфраструктури та зв’язку міської ради Олександр Рижий.

— У місті діє Програма компенсації пільгових перевезень окремих категорій громадян в міському електро- та автомобільному транспорті загального користування на 2019-2021 роки. Це фінансовий механізм, який дозволяє із міського бюджету компенсувати перевізникам витрати на пільговиків. Серед переліку у учасники бойових дій, — розповів Олександр Рижий.

Рахують кількість пільговиків по формулі. І хоча передбачається, що у маршрутці можна за раз перевозити 1 людину-пільговика, у Чернігові водії практично ніколи не відмовляють і везуть 2 і навіть більше.

До речі, у Чернігові конфлікти перевізників та учасників АТО були вичерпані ще у 2016 році. Тоді була створена Рада ветеранів при Чернігівському міському голові. Вона і провела кілька зустрічей з представниками перевізників. Звісно, подекуди конфлікти бувають, але це скоріше виключення з правил.

Частина перевізників у районах чи містах, де немає програм компенсації, возять учасників АТО безкоштовно за своєї ініціативи.

Але у всеукраїнському масштабі проблема компенсації пільг за проїзд учасникам бойових дій не вирішена. Особливо гостро це стосується міжміських та міжобласних перевезень. Тут найчастіше трапляються відмови водіїв. Їх аргументація – жодних компенсацій за проїзд вони не отримують.

У свою чергу, факти відмови перевозити людину за посвідченням учасника бойових дій викликають конфліктну реакцію учасників АТО. Як вийти із цього кола образ та взаємозвинувачень?

Як покращити?

— Найкращий вихід – монетизація, за зразком субсидії на послуги ЖКГ, — розповідає Григорій Галаган екс-перший заступник Міністра у справах ветеранів. – Але спершу для цього потрібно запустити реєстр учасників бойових дій, зараз через обмеження фінансування він тільки розробляється. Реєстр потрібен і для того, щоб можна було планувати фінансування і місцевим бюджетам, і на центральному рівні.

Інший важіль – посилення відповідальності за відмову у пільговому проїзді. Для цього ще на початку року внесли на розгляд зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення. Передбачається збільшити штраф за безпідставну відмові у проїзду. Штраф був, він на рівні 136 грн, передбачається до рівня десь 2550 грн. Законопроект пройшов І читання.

Довідково. Монетизація — це пряма оплата пільги безкоштовного проїзду грошима. Приміром, обласна влада за формулою рахує середню кількість поїздок. Далі на банківську (чи спеціальну соціальну) картку учасник бойових дій отримує компенсацію через орган соціального захисту за місцем реєстрації особи. Якщо людина вже отримує пенсію чи соціальну виплату через орган соціального захисту, то кошти від монетизації проїзду автоматично будуть перераховані на її рахунок.

Додати монетизації практичності пропонують самі учасники АТО, які мають досвід роботи ветеранами.

— Один з варіантів — це перехід на електронну систему контролю. З одного боку у Міністерства ветеранів є завдання створити єдину базу ветеранів, з іншого — вдосконалити законодавство щодо визначення статусу добровольців та ЗСУ. Це одна з тих можливостей, якою можна скористатися та зробити великий крок вперед щодо розв’язання багатьох питань. Я пропоную варіант замінити всім ветеранам звичайне посвідчення на пластикову карту, яку можна буде використовувати не тільки при оплаті за проїзд в міському та міжміському транспорті, а й багатьох інших сферах, відповідно до оновлених нормативно-правових актів, зокрема закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Сфера використання цього дуже велика. Будь-які моменти зі встановлення пристроїв, що будуть зчитувати інформацію та системи, яка буде показувати чим ветеран користується себе виправдають. З одного боку інформацію про себе бачить ветеран, з іншого — вузькопрофільний спеціаліст, — пропонує Альберт Черешко, учасник АТО (41-й батальйон територіальної оборони), у 2015-2019 роках керівник сектору Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО у Чернігівській області.

 

Наостанок, поради

Юридична служба Збройних Силу України на своїй сторінці у Facebook взагалі каже, що АТОшникам відмовляти у безкоштовному проїзді не можна. Незалежно від того, діють договори чи ні, виплачується компенсація чи ні.

«Незалежно від компенсацій чи наявності договорів про пільгові перевезення з перевізником закони України про пільгове перевезення окремих категорій громадян продовжують діяти, а право пільговиків на безкоштовний проїзд не зникає, не може бути обмежене і має бути забезпечене перевізником», — переконані у відомстві.

Якщо вам відмовили, не варто одразу конфліктувати. Спершу уточніть назву та контактні дані перевізника, ПІБ водія. Запишіть номер транспортного засобу, дату, час та маршрут, на якому була отримана відмова. Зателефонуйте перевізнику і спокійно поясніть ситуацію, яка виникла з водієм. Корисна порада: в розмові зазначте, що плануєте звертатись до прокуратури та в Укртрансбезпеку.

Якщо в телефонному порядку ситуація не вирішиться, напишіть заяву у трьох примірниках: прокуратура, Укртрансбезпека, орган місцевого самоврядування, де здійснюється маршрут. До заяви обов’язково додайте копію посвідчення УБД і копію проїзного квитка, якщо довелось його купити.

Також скаржитись можна у поліцію або до територіального управління Державної служби України з безпеки на транспорті.

А перевізнику и водію, який безпідставно відмовив у проїзді учаснику АТО, загрожує штраф в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.